Дневник


Головна » 2011 » Червень » 13 » Де три вагони золота Радянської України?
Де три вагони золота Радянської України?
23:03

Де три вагони золота Радянської України?

Чому влада незалежної України не може провести повноцінного розслідування стосовно гігантських скарбів, вивезених Гітлером і його союзниками з УРСР? Адже, нам є що шукати і результати для державного бюджету можуть бути  вагомими!

Вже не говоримо про зниклі культурні цінності…

Рівень драматургії цих розслідувань неймовірний.

На жаль, наша маленька команда не має ні доступів до архівів, ні фінансування. З інструментів – ноутбук з інтернетом і уривчасті свідчення, які ми отримуємо з різноманітних джерел. І свідчення ті не завжди правдиві – часто нас свідомо відводять на манівці… Далі включається логіка і доступні публікації в мережі.

Якщо коротко, то фашисти і їх союзники – румуни, італійці, словаки, угорці, хорвати, масштабно пограбували українську землю. Вивозили все, аж до родючих чорноземів. Якийсь мізер повернули. Більшість тих колосальних цінностей таємниче, і як нас переконують, БЕЗСЛІДНО зникли!

Ми переконалися, що такого просто не може бути. Треба лише трохи пошукати на державному рівні. Жорстко залучити залишки СБУ, Зовнішньої розвідки, МЗС, юристів-міжнародників і результат отримаємо набагато швидше, ніж можна сподіватися. Інша справа, як достукатися до броньованої чиновницької свідомості?

Команда журналу «Музеї України» працює у відкритому режимі реаліті-шоу, розуміючи, що опинившись на такому «веселому» інформаційному перехресті, притримувати інформацію категорично заборонено. Визнаємо, ми публікуємо не все, що знаємо. У порівнянні з іншими учасниками гри… Та просто нічого порівнювати… Як «Мерседес» і «Запорожець». Всі на одній дорозі, мають рівні права та різні можливості…

Отож, говоримо мовою фактів.

Самоцитата: «Директор Музею слідопитів при журналі «Музеї України» Володимир Даниленко, згадує, що колись, на одному із заводів на Подолі, працював з колишнім енкаведистом, якому, у вересні 1941 року, наказали супроводжувати автоколону з певними цінностями з Печерська. В районі Борщіва вони наткнулися на німців. Відступили в бік Броварів. Якісь наглухо забиті ящики вони нашводкоруч скинули у болото. Машини кинули. Довго пробивалися до своїх, а в результаті, потрапили в полон. Зрозуміло, його кар`єра після того закінчилася. Згадати, де саме вони затопили ящики не зміг. Казав, у тій ситуації, ніяке золото не має ніякої цінності – головне вижити… Між Броварами і Борщівом… «Точні» координати… Та і ще болото…

Достеменно відомо лише те, що 4200 кілограм золота у злитках 999 проби та золотих виробів, а також більше 500 кг дорогоцінних каменів і півтори тони ювелірки, вивезли з підвалів Державного банку УРСР на вулиці Інститутській. До Харкова вони не доїхали. У різних джерелах фігурують назви кількох населених пунктів – Яготин, Березань, Борщів, Бровари… Ймовірно, стокілограмові металеві ящики-сейфи закопали. Хоча, враховуючи хаос і паніку оточення, швидше за все, їх втопили в якомусь з чисельних болот, озер чи річок…».

Матеріал написаний у січні 2011 року. У червні ми почали цілеспрямовану розвідку – завдяки нашим публікаціям знайшовся ентузіаст-бізнесмен, що надав унікальний глибинний металодетектор, що «бачить» до 12 метрів…

Володимир Даниленко встиг попрацювати кілька днів. Поспілкувався з старими людьми, походив лісом… Ми домовилися про зустріч одного з днів вранці. Увечері поговорили телефоном і через півгодини директор Музею слідопитів при редакції містичним чином підірвався у власному гаражі – як ми розуміємо, роздивлявся блок спеченого проіржавілого заліза, де ймовірно, був або крупнокаліберний патрон, або 35 мм снаряд… Відірвало ліву руку, пальці на правій, розірвало живіт… Нині у реанімації. Критичний стан…

Не знаючи про трагедію, вночі я публікую матеріал «Секретний шлях до скарбів Ватикану». І шлях цей одразу став кривавим… Враховуючи той факт, що у той день поховали заступника редактора Славка Рошка, який загадково потонув у Дніпрі у віці 26 років… Якась містика. Чи прокляття зниклого золота…

Це занадто серйозна тема! Вартість мільярдна. Саме тому, подібні розслідування повинні вестися на державному рівні! Але…

Нагадуємо, нам вдалося зрозуміти, що основною базою нацистів з прийому і розфасовці золота, срібла, діамантів, ювелірних прикрас, культурних цінностей була зловісна ставка Гітлера «Вервольф» під Вінницею. Туди звозили все цінне з України, Білорусі, європейської частини Росії. А вже звідти награбоване відправляли до Рейху. Для підтвердження цієї версії нам треба знайти 6 танків, закопаних і затоплених поблизу ставки…

Там уже зовсім окрема історія і інші люди. У тому числі, вцілілі ветерани СБ ОУН, що теж полювали на ті танки-сейфи.

А ми повертаємося у 1945 рік. Знову цитата: «Золото из подвалов рейхсбанка — это ещё далеко не всё, — уверяет Герхард Заунер. — С февраля 1945 года в горы Зальцкаммергута массово свозились ценности из оккупированных городов. Доставили золотой запас Муссолини и хорватского режима Павелича, два ящика бриллиантов из банков Бельгии. Казачий корпус СС и штаб генерала Власова привезли с собой платину в слитках, татарский легион «Идель-Урал» — бочонки с червонцами, словацкий диктатор Тисо — изумруды. Общая стоимость не поддаётся учёту. После войны американцы нашли на дне озёр (в частности, Топлицзее) ящики с золотом, но удалось отыскать лишь ПЯТУЮ ЧАСТЬ сокровищ рейха. Остальное — как растворилось».

«31 января 1945 года министр финансов Германии Вальтер Функ предложил эвакуировать ценности в «безопасное место». Берлин покинули 24 вагона поезда № 277, доверху забитые слитками из хранилищ имперского банка. Поезд пропал, словно не было: судя по документам, найденным союзниками, состав с золотом никуда не прибыл.

Потсдамская конференция в августе 1945 года постановила: золотой запас Третьего рейха должен быть поровну поделён между Британией, США, Францией и СССР. Таким образом, России (как правопреемнице СССР) нацисты должны $100 миллиардов». Україна тут може зіграти власну гру!

«Тайники в озёрах и горах — попросту «обманка», — подтверждают как историк Заунер, так и хозяин ресторана Сьен. — Очевидно, план Скорцени состоял в том, чтобы спрятать малую часть золота рейха. Ставилась цель — убедить союзников: всё спрятано здесь, надо только хорошо искать. Остальные ценности ушли дальше, на юг — по секретному маршруту».

«Поезд № 277, или «поезд Функа», — 24 вагона с золотом, бриллиантами и платиной из хранилищ рейхсбанка: не пришёл к месту назначения.

Три вагона с золотом из банков советской Украины — вывезены при отступлении штандартенфюрером СС Йозефом Спасилем, начальником полиции «Зюд-Руссланд»: пропали у озера Альтзее.


Один вагон с церковным золотом из Румынии. Оклады икон,

кресты и чаши, которые вывез с собой лидер марионеточного режима в «изгнании» Хория Сима. Вагон исчез на станции у Бад-Аусзее. 100 тонн золота диктатора Хорватии Павелича. Переправлены в Грац (Австрия). Из запаса удалось найти ОДНУ (!) золотую монету.

Первоначально, предполагает историк Герхард Заунер, отправку золота на юг хотели поручить казачьему корпусу СС — их перебросили в Зальцкаммергут, но Борман передумал — «опасно связываться с русскими». Десятки вагонов с золотом уехали из Бад-Аусзее в город Грац на границе с Югославией. 9 мая Германия выкинула белый флаг: золото взяли под охрану офицеры-хорваты из дивизии СС «Кама», подчинённые… епископу Алоизу Худалю. Уроженец Граца, представитель австрийской церкви в Ватикане и ярый поклонник Гитлера, этот человек давно наладил связи с неаполитанской мафией — каморрой. Она-то, по всей вероятности, и взялась за отправку золота фюрера за кордон — на это намекал Скорцени.

…Нацистские ценности вывезли из Берлина 31 января. В феврале они оказались в Мюнхене (включая поезд № 277), потом — в Зальцбурге, и дальше — в Бад-Аусзее. 7-8 мая вагоны двинулись на юг — в Грац.


Куда после этого ушёл конвой с тысячами тонн сокровищ Третьего рейха?
»

«— 50 тонн платины казачьего корпуса СС — при сдаче союзникам казаки указали тайники вокруг озера Грюнзее. Все оказались пусты.
— 150 ящиков с золотом диктатора Венгрии Салаши. Сокровища спрятали в горах и в озере Маттзее. Часть (15 ящиков), в том числе корону святого Стефана, нашли американцы. Корону вернули Венгрии, слитки золота до сих пор хранятся в Форт-Ноксе (США).

— 20 бочонков червонцев татарского легиона СС «Идель-Урал», примерно тонна. Обыскав тайники, британцы нашли в них вату.


— Бриллианты гауляйтера Верхней Австрии Августа Айгрубера. Всего было три железных контейнера. В 1975 г. водолазы нашли только один — в озере Альтаусзее, у дома Айгрубера.


— 200 килограммов золота эстонских СС. В 1944 г. глава

прогитлеровского «самоуправления» Эстонии Хяльмар Мяэ перевёз в Зальцкаммергут золото, «изъятое у евреев» 20-й дивизией СС. По его словам, он передал слитки Скорцени, и об их судьбе больше ничего не известно.»

http://www.aif.ru/society/article/30063

І ще трохи цитат, аби зробити висновок.

«Историк-исследователь Герхард Заунер уверен: после капитуляции Германии именно Алоиз Худаль, представитель Австрии при папском престоле, курировал «трансфер» нацистского золота. Этот 60-летний епископ после 9 мая организовал настоящий конвейер по переправке офицеров СС в Южную Америку. Эсэсовцы называли эту систему «rattenlinien» («крысиные норы»): с помощью священников-хорватов в Ватикане (Крунослава Драгановича и Карло Петрановича), а также финансиста Ордена францисканцев (Доминика Мандича) за границу бежали врач-изувер из Освенцима Йозеф Менгеле и гестаповец Клаус Барбье. Худаль обладал обширными связями с неаполитанской мафией - каморрой, а мафиозные кланы имели в своём распоряжении целый флот (200 небольших судов).   

Британский журналист Ричард Лодд (работавший на Би-би-си) ещё в 1955 году озвучил информацию: каморра охотно взялась за контрабанду золота рейха, запросив всего 5 (!) процентов: правда, это была гигантская сумма.  

- Очевидно, золото везли в разных направлениях, - считает австрийский исследователь Хайнц Мелевски. - Что называется, веером. Основной маршрут пролегал на юг, к Средиземному морю, но были и другие варианты. 12 мая на границе со Швейцарией британцы задержали колонну грузовиков СС, где содержалось 50 тонн золота. Командир конвоя застрелился.

След грузовиков СС с золотом потерялся в середине мая 1945 года: они ушли к морю, где их «ждали друзья». Мнения о дальнейшей судьбе сокровищ расходятся. Аргентинский исследователь Патрик Бернсайд считает, что золото прибыло в Венецию и попало в руки мафии. Далее - отправлено в Геную, к священникам-хорватам, и потом - в Испанию. Австрийские историки предполагают, что ценности привезли на побережье Словении. В море возле Пирана, например, вплоть до 24 мая (!) дежурили сразу две подводные лодки нацистского ВМФ - U-189 и U-255.  Они вполне могли доставить золото в Неаполь и передать под патронаж каморры. Эти субмарины вскоре пропали с глаз долой: так же, как и миллиарды Гитлера…»

Продолжение списка. Начало см. в «АиФ» №№ 41, 42.

А далі дивізія «Галичина»: «Завдяки старанням генерала Шандрука Дивізія "Галичина" - 1-ша дивізія УНА не була видана на розправу большевикам, незважаючи на всі їхні домагання.

25 квітня частини дивізії були приведені до присяги на вірність Україні. 7 травня, дізнавшись про неминучу капітуляцію Німеччини о 1-й годині ночі 9 травня, генерал Шандрук наказав дивізії відійти з лінії фронту не пізніше 8 травня, форсованим маршем перейти за р. Мур в зону окупації західних військ. Дивізійні сапери налагодили міст через ріку, яким скористалася не тільки дивізія, а й відступаючі німецькі та угорські частини. Біля 12 тис. чол. із складу дивізії «Галичина» були переміщені англійцями в табір для інтернованих в м. Шпиталь, а звідти — до Італії, Англії. Там їх розмістили у таборах військовополонених, де задіяли до сільськогосподарських робіт до повного звільнення наприкінці 1948 р.

На відміну від інших підрозділів, сформованих з колишніх радянських громадян, військовослужбовці «Галичини» не були видані радянському уряду, що деякі історики пояснюють впливом Ватикану».

http://www.novasich.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=5778

І доля козаків в Австрії: «После насильственной изоляции и выдачи казачьих генералов и офицеров в Шпиттале английские солдаты 27 мая начали окружать лагерь за лагерем, вывозя казаков в Грац, где казаки с применением жесточайшего насилия передавались в лапы большевиков. Одновременно под Лиенцем в Южном Тироле были выданы большевикам около 20 000 казаков резервных частей (т.н. Казачьего Стана) и почти столько же гражданских лиц, бежавших в Тироль из мест своего поселения в Северной Италии. Разыгрывавшиеся при этом душераздирающие сцены, включая массовые самоубийства целых казачьих семей, не желавших возвращаться в большевицкий «рай» уже многократно описаны. Британской армии никогда не смыть со своего мундира этого позорного пятна!»

http://www.novasich.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=3008

Висновок очевидний. Кілька сотень тонн нацистського золота, серед яких три вагона викраденого з банків Радянської України, було переправлено в Італію. На той момент було лише два німецьких підводних човна, які фізично не могли забрати весь вантаж. Інформація про захоплення цінностей військами антигітлерівської коаліції відсутня. Алоіз Хундаль, представник  Австрії у Ватикані, блискуче виконав свою місію…

Мова йде про 50-70 тонн золота, що на законних підставах належить Україні. І якщо нашим державним органам вдасться дослідити його шлях, довести факт переправки до Ватикану, грамотно порахувати проценти з червня 1945 року, то…

Та і 50 тонн платини, які звідкись привезли козаки з корпусу СС, сформованих переважно з українців, дуже може бути теж вивезені з України…

Приз вартий гри! Рахуйте самостійно!

Скептики можуть зазначити, що незалежної української держави на той момент не існувало. Так. Але, і держави Ізраїль, яка встигла отримати мільярдні компенсації, теж не було! Треба вчитися!

Це все, що можна сказати на цей момент. Чекаємо відповіді з Ватикану. От якби подібний запит пішов від МЗС України… Та то все мрії. І це все казка…

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України»

Переглядів: 1298 | Додав: defaultNick | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Меню сайту

Форма входу

Пошук

Календар

«  Червень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

Наше опитування

Чи цікавитесь Ви історією Другої світової війни, роботою слідопитів?
Всього відповідей: 108

Друзі сайту

Locations of visitors to this page

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2017 | Створити безкоштовний сайт на uCoz