Каталог статей


Головна » Статті » Мои статьи

Ірина Пироженко: Вишгородський заповідник відкрив два нових музеї!

Ірина Пироженко: Вишгородський заповідник відкрив два нових музеї!

Співробітники Вишгородського історико-культурного заповідника, можна сказати, здійснили моральний подвиг – попри всі негаразди зуміли відкрити аж два нові музеї! Слід відзначити і допомогу Управління культури Київської ОДА. Заповідник проводить постійну інформаційну кампанію, підтримує контакти з журналістами, давно запустив власний сайт, регулярно приймає журналістські музейні експедиції. Днями до Вишгорода знову завітають представники столичної преси.

Говоримо з директором І.В.Пироженко.

-Ірино В‘ячеславівно, вперше заповідник було створено ще у тридцяті роки. Потім керівників репресували, а заклад розформували. Як вдалося відродитися?

-Такий важливий історичний центр як Вишгород, просто зобов‘язаний мати власний музей! Під тиском громадськості, 1994 року, згідно з Указом Президента України та Постановою Кабміну України,  засновано Вишгородський історико-культурний заповідник.

Мета заснування - збереження пам'яток історії, археології та культури у місті Вишгород.

Вперше Вишгород згадується в літопису 946 року, як резиденція княгині Ольги - «Ольжин град». Ярослав Мудрий також мав тут свою резиденцію, в якій 1054 року провів останні дні життя.

Значну роль відіграв Вишгород у торгівлі давніх русів з Візантією, про що писав Костянтин Багрянородний. В ХI столітті місто набуває ваги, як великий церковно-релігійний центр Київської Русі. Історія Вишгорода нерозривно пов'язана з іменами перших православних святих Бориса і Гліба, похованих на дитинці. Згодом було зведено мурований храм-усипальницю 1076-1112 років, розміром у плані 24x42 метри, який був одним з найвеличніших у Київській Русі. Храм зруйновано під час монголо-татарської навали 1240 року.

Нині на місці давньоруського знаходиться  храм Бориса і Гліба, зведений за проектом К.Тона у 1861-1863 роках і відреставрований наприкінці 90-х років ХХ століття. Тепер храм діючий. У ньому знаходиться список відомої ікони Вишгородської (Володимирської) Божої Матері, створений на початку ХХ століття в Афоні.

Археологічні дослідження у Вишгороді відкрили залишки багатьох видів ремісничого виробництва: залізоробного, ковальського, ювелірного, склоробного тощо.

У  Х-ХII ст. діяв великий гончарний центр.

Вишгород, зруйнований 1240 року, згадується у літопису  вже у ХV ст. як володіння Межигірського  Спасо-Преображенського монастиря.

З ХVII ст. після тривалого занепаду, Вишгород був відновлений, як замкове містечко.

У ХIХ ст. Вишгород існував як село Київського Полісся і був відомий цегляними заводами, що працювали на місцевому глеї.

Вишгород - це  унікальна історична пам'ятка. Місто й околиця славляться чудовими краєвидами, цікавими туристичними маршрутами.

В експозиційних залах заповідника створено постійно діючу виставку за матеріалами археологічних розкопок «Давній Вишгород». У краєзнавчому відділі створено три експозиційні зали, де відвідувач може ознайомитися з історією Вишгорода та околиць з найдавніших часів. В залах розміщено значну частину фондових, археологічних, етнографічних матеріалів, творів народно-вжиткового мистецтва: кераміки, ткацтва, вишивки. Вишгородці вже не уявляють своє місце без музеїв заповідника! Здається, що ми були завжди! А нам лише 15 років! І починати довелося з абсолютного нуля! Приємно відзначити, що ми напрацювали значні міжнародні контакти, беремо участь у різноманітних наукових заходах, маємо видавничі досягнення. Кілька поколінь київських та вишгородських школярів, студентів виросли регулярно нас відвідуючи… Добре, що ми відчуваємо постійну підтримку і розуміння з боку Управління культури області!

 

-Ми вже писали про боротьбу громадськості за збереження гончарних горнів. Ви провели титанічну роботу, написали сотні листів, відвідали десятки кабінетів, пройшли кілька судів, але відвоювали земельну ділянку з старовинним горном, оформили всі папери, упорядкували територію, розбудували приміщення, створили експозицію. Гончарний центр періоду Київської Русі, діє! Тут проводяться майстер-класи, музей став улюбленим місцем для дітей.

-Вишгород - колискова українського гончарства. Унікальні глини, що  лежить  просто  під ногами, тихе плесо Дніпра, яке було артерією між Русю та Візантією, спонукали до розвитку гончарної справи.

Навіть в царській імперії саме під Вишгородом, у Межигірї, був закладений один з перших порцелянових заводів Росії.

Його вироби славилися по всій Європі. Навіть у Великобританії в одному із музеїв є окрема зала, присвячена Межигірському заводу.

Під час археологічних розкопок у Вишгороді було знайдено унікальні гончарні горни епохи Київської Русі, які були варварські знищені.Археологи вважають, що на цій території, у давні часи діяло 250- 300 горнів. Знайшли десь 20.

Музейникам вдалося відстояти лише один горн. Саме він і вцілів. Решта втрачена безповоротно. Україна мала шанс отримати археологічну пам‘ятку світового рівня, що перетворила б звичайний райцентр у туристичну Мекку. Тепер можна лише згадувати...

На місці сенсаційних археологічних знахідок нині безликі багатоповерхівки, гаражі, приватні садиби…

Ми пишаємося Гончарним центром! Тут і старовинна піч, народні розписи, зразки керамічної продукції різних епох. На подвір‘ї – павільйон, що захищає горн від непогоди. Ростуть традиційні українські квіти, дерева… Туристи їдуть сюди цілеспрямовано. Маємо чимало захоплених відгуків.

-Майже одночасно, Вам вдалося відкрити Історичний музей. Знову подолали всі бюрократичні перепони…

 - Історичний музей заповідника - найновіший.  Експозиція присвячена археологічній спадщині Вишгородського району починаючи  з часів палеоліту.

Відвідувачі можуть побачити унікальний макет Ольжиного граду, почути  історію славнозвісного  козацького Межигірського монастиря.

Крім того, в експозиції знаходиться копія ікони Вишгородської (Володимирської) Божої Матері, яка  перевезена до Київської Русі в Х ст.   була вивезена із Вишгородського монастиря до Володимира. Зараз ця ікона  найцінніший експонат  Третяківської галереї.

-Мабуть, держава щедро відзначила співробітників музею за такі досягнення?

-Так, ми отримали кілька Почесних грамот… Справа не в нагородах! Головне, нам вдалося зберегти кілька історичних місць. Адже, у не дуже далекі роки, в місті тривав справжній дерибан землі… А заповідник дуже тому заважав. Ми вистояли і перемогли. Звичайно, у нас є чимало проблем. До цього часу не отримали акт на землю під музей гончарства. Чекаємо майже 5 років! Нашим відвідувачам, туристам, не цікаві наші проблеми! Вони йдуть, аби доторкнутися до історії, відірватися від суєти сьогодення. І ми стараємося їх допомогти!

Чекаємо добрих людей у Вишгородському заповіднику! Це зовсім поруч із Києвом!

Журнал «Музеї України» звертається до керівництва Управління культури Київської ОДА з клопотанням про відзначення керівництва Вишгородського заповідника відповідними званнями і державними нагородами. Ми розуміємо, що найважче створити музейний заклад з нічого. Сформувати колектив, колекції, вирішити проблеми з приміщенням… Саме так діяли аксакали музейної справи Б.Возницький і М.Сікорський. Прекрасно, що виросла гідна зміна, яка попри труднощі відкриває нові музеї!

 

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України»

Категорія: Мои статьи | Додав: defaultNick (30.07.2009)
Переглядів: 660 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Меню сайту

Форма входу

Категорії розділу

Пошук

Наше опитування

Чи цікавитесь Ви історією Другої світової війни, роботою слідопитів?
Всього відповідей: 107

Друзі сайту

Locations of visitors to this page

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2017 | Створити безкоштовний сайт на uCoz