Каталог статей


Головна » Статті » Мои статьи

Редактор «Музеїв України» Віктор Тригуб: «Та зробіть музей Сталіна - Гітлера і заспокойтеся!»

Редактор «Музеїв України» Віктор Тригуб: «Та зробіть музей Сталіна - Гітлера і заспокойтеся!»

Україна, як це не дивно, є лідером у музейній галузі Європи! У нас близько 5000 закладів різного підпорядкування. 499 музеї системи Мінкульту, десятки музеїв у інших відомствах, на підприємствах, приватних, 3500 музейних кімнат у системі Міносвіти. Зрозуміло, некоректно порівнювати Софію Київську з маленьким Музеєм слідопитів, експозиція якого розгорнута на горищі гаражу, але всі музеї мають право на існування, популяризуючи певний історичний період. Зрозуміло, що працювати в музеї у наш кризовий час складно. Велика відповідальність, малі зарплати. Периферія суспільної уваги. Галузь періодично стрясають різноманітні скандали, рейдерські атаки, зухвалі пограбування. Відстояти хоча б один музей завдання надскладне. Говоримо з людиною, яка разом з командою врятувала десятки музеїв – головним редактором і засновником часопису «Музеї України» Віктором Тригубом.

-Пане Вікторе, назва Вашого видання дуже гарно прописана в різноманітних кримінальних хроніках і сайтах. Складається враження, що Ви у постійній боротьбі…

-На жаль, так воно і є. Зрозуміло, ми постійно пишемо про виставки, презентації, видання, наукові розвідки… Окрема тема – міжнародні розслідування. Основний час забирають різноманітні конфліктні ситуації. Музеї, як правило, розміщені в центральних районах, мають старовинні приміщення, землю, цінні колекції. Що постійно притягує різноманітних аферистів, прихватизаторів, кримінал. Виникають дуже гострі ситуації. Музейники з мізерними зарплатами, громадські активісти, журналісти змушені протистояти потужним, часто напівкримінальним структурам. І як не дивно, у більшості випадків ми перемагаємо. Попри демонстративну байдужість клерків від офіційної культури. Довелося пройти чимало судів, інформаційних кампаній, бандитських «стрілок». І ці процеси продовжуються. Нині триває боротьба за порятунок Центрального музею прикордонних військ України, який у ювілейний рік просто викидають з престижного приміщення на Печерську. Співробітники найбільшого скансену Європи – Нацмузею у Пирогові, взагалі перейшли до пікетування НАН України – заклад  свідомо знищують. Комітет порятунку НІЕЗ «Переяслав» провів перший мітинг протесту проти непрофесійних дій нового директора, що нищить музеї, передаючи приміщення московській церкві. Є проблеми у Лаврі, багатьох регіональних музеях. Тихе музейне життя давно скінчилося. Нині це повноцінний театр бойових дій, фронт, можна сказати… І від цього стає дуже сумно. Намагаємося робити щось позитивне. Для 30 музеїв створили сайти, наприклад…

-Нещодавно політологи проаналізували публікації Вашого та інших культурологічних сайтів і уклали антирейтинг «Вороги музеїв і преси». Фігуранти приголомшили!

-Чесно кажучи, ми самі були шоковані результатами того дослідження! Найбільше шкоди музеям принесла Православна церква Московського патріархату. Сам вони захопили найбільше музейних приміщень. Постійно пресують музейників, залякують журналістів, подають якісь безглузді і напівграмотні позови до суду. І чиновники їх постійно підтримують. Особливо при нинішній владі. Нинішній міністр культури теж докладається до нищення всесвітньовідомих музеїв, здійснює безглузді кадрові призначення, відкрито лобіює інтереси УПЦ МП. Музеями у міністерстві опікується тридцятирічна дівчина заступник міністра, яка жодного дня не працювала в культурі. Лікар. Як такі недолугі кадри опиняються на таких посадах – можна лиш здогадуватися. Ну, і нинішнє керівництво Національного музею народної архітектури і побуту України, НІЕЗ «Переяслав» теж визнані ворогами музеїв…

-Спостерігаючи Вашу боротьбу, помітив цікавий момент – Вас підтримують партії діаметрально протилежної політичної орієнтації. І ВО «Свобода», і комуністи, і БЮТ, і Регіони, і Народна партія. Як вдається знаходити з ними спільну мову?

-Ми займаємо спокійну україноцентричну, державницьку позицію. Ми журнал ВСІХ музеїв! А вони у нас дуже ідеологічно різні. Треба знаходити спільну мову з усіма. Є Музей визвольних змагань, Музей «Молода гвардія», Музей Степана Бандери, радянські військові музеї, заклади про Героїв Союзу, партизан, ще імператорські, вони діють, фінансуються з державного бюджету, мають своїх прихильників. Якщо підтримати лише одних, відразу починається розкол, звинувачення. Тут дуже тонка червона лінія. І особисто мені, як редактору всеукраїнського журналу, дуже імпонує позиція поміркованих державних діячів, які розуміють всі сторони. Ми ж просто публікуємо статті з різних регіонів про роботу всіх музеїв. Під обкладинкою одного номера спокійно розміщуємо як матеріали про ОУН-УПА, так і червоних партизан. А що робити? Вони всі мають право на існування. І вони вже є. Не помічати цього – безглуздо. Такі реалії. Відповідно боротьбу за музей у Пирогові підтримує ВО «Свобода», до речі свого часу Олег Тягнибок брав участь у нашій прес-конференції у Музеї гетьманства. Комуністи і регіонали допомагають захищати Музей прикордонників. Вони ж і п