Каталог статей


Головна » Статті » Мои статьи

"Биківнянські могили" - планетарний символ...
"Биківнянські могили" - планетарний символ...
Екс-керівника Нацзаповідника у Лаврі Марину Громову призначено гендиректором Нацзаповідника "Биківнянські могили". Добре це, чи погано? Адже, проблем доведеться вирішити чимало...
 Почнемо з того, що заповідник існує лише на папері. Є 200 га лісу, скромний обеліск і маленький будиночок. Місце страшне - там вбили десь 120 тис людей. З багатьох країн, не лише українців. Є спірні моменти з поляками...

 Збиралися виділити 100 млн грн на будівництво меморіалу. Як буде в реалі?
Марина Едуардівна сильний менеджер. Лаврські кажуть - одна заміняла 5 мужиків. Дуже вольова. Жорстка. Завдання перед новим директором надскладне - серед лісу, усіяного кістками, створити меморіал, сучасний музей.
Віримо - впорається.
 Биківня - то планетарний символ рівня Катині. Давно час його впорядкувати, включити у туристичні маршрути...
Взагалі, тема сталінських репресій стосовно українців, як і громадян інших держав, чиє життя обірвалося на нашій землі, не є домінуючою ні в історичній науці, ні в інформаційному просторі. Занадто коротким був той момент, коли Москва відкрила зловісні архіви КДБ. Оперуємо якимись безособовими цифрами, висуваємо гіпотези - докази практично відсутні. Як і імена... НКВД вміло зберігати секрети...
В перспективі, заповідник повинен стати науковим центром з вивчення страшних років 1936-41. І не лише у Києві.
Команда журналу "Музеї України" вже давно намагається привернути увагу до зникнення тисяч молдаван, румун, поляків, латишів, литовців, естонців у Козельщинському, Путивльському, Старобільському концтаборах НКВД для військовополонених. Справа отримала міжнародний резонанс.
Може варто в тих містах створити філії Нацзаповідника?
Нагадуємо про нашу пропозицію створити алею пам`яті репресованих з інших країн в УРСР. Биківнянський ліс для того підходить найкраще... То буде місце, куди будуть завжди приїздити президенти постраждалих країн...
Не все так однозначно з могилами поляків, які теж є у Биківні. Я особисто брав участь у розкопках 1989 року. Бачив останки польських військових, елементи амуніції, особисті речі... Навіть, реально ризикуючи, передавали їх до Генконсульства ПНР в УРСР, возили їх до Міністерства справедливості у Варшаві...  Писали статті... Ще ж діяв КДБ...
Нині є певні проекти спрудження у Биківні польського військового цвинтаря, меморіалу. Ці ідеї активно радикалізуються як польськими, так і українськими патріотами. Одні дуже "за", інші категорично "проти". Слід знайти розумний компроміс...
Але, головне - спорудження приміщення музею, меморіального комплексу. Документація, проекти, бюджет...
Ще раз підкреслю, проблеми надскладні. Часу мало.
Я зателефонував Марині Едуардівні. Вона відразу поцікавилася - будеш співчувати? Коротко окреслила нагальні справи. Як я зрозумів, за всі ці роки, музей так і не отримав повноцінного офісного приміщення! Гучні назви є, офісу нема! Притулилися в якомусь флігелі на Липській...
Чесно кажучи, ні вітати, ні співчувати не став... Що тут сказати...
Будемо намагатися якось допомогти.
Биківня - планетарний символ, де повинен діяти музей планетарного рівня.
Нині там ліс...
Завдання надскладне. Чим і цікаве...
Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України", координатор Фонду пошуку "Концтабори НКВС"
Категорія: Мои статьи | Додав: defaultNick (13.06.2012)
Переглядів: 1668 | Коментарі: 1 | Теги: Биківнянські могили - планетарний с | Рейтинг: 1.0/1 |
Всього коментарів: 1
1 Орися  
0
Наснаги Вам, Марино Едуардівно!
Як шкода, що Вас у нас забрали.

Ім`я *:
Email *:
Код *:

Меню сайту

Форма входу

Категорії розділу

Пошук

Наше опитування

Чи цікавитесь Ви історією Другої світової війни, роботою слідопитів?
Всього відповідей: 111

Друзі сайту

Locations of visitors to this page

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2024 | Створити безкоштовний сайт на uCoz