Каталог статей


Головна » Статті » Мои статьи

Вишгород і Київська ГЕС

Вишгород і Київська ГЕС


Цей регіон рекордсмен з чуток, дивних політичних скандалів, сумних пророцтв. А достовірної інформації практично немає. Тому і виникла ідея організувати журналістську експедицію до древнього міста Вишгород з відвідинами Київської ГЕС.

Ці наміри обговорили з заступником Голови Вишгородської райради Олександром Носалем під час візиту до Музею слідопитів, який працює у Нових Петрівцях.

Ініціативу радо підтримав Голова райради Ярослав Москаленко, керівники ВАТ «Укргідроенерго».

Сонячного дня, представники газет «Киевские ведомости», «Факти», «Голос України», «Економічна правда», «Рабочей газеты», газети «Новая», журналів «Надзвичайна ситуація», «Музеї України», радіо «Свобода», «Ера» прибули до Вишгорода.

Розпочали з прес-конференції за участі Голови райради Я.Москаленка, його заступника О.Носаля і директора каскаду Київської ГЕС і ГАЕС Миколи Бідного.

Вишгородський район дуже молодий. Створений лише 1973 року. Дає 20% бюджету Київської області. Площа – 203 тисячі гектарів. Населення – 72 тисячі осіб.

Я.Москаленко не став перелічувати всі досягнення і проблеми, лише коротко окресливши основні моменти діяльності районної влади. Головну сенсацію притримав до кінця.

Виявляється, щойно сесія Вишгородської районної ради, прийняла революційне рішення – зобов‘язати приватну структуру Київобленерго, належним чином оформити всі документи на право власності і оренду землі, яка знаходиться у межах району. А це сотні гектар, за які місцева громада не отримує жодної копійки!

-Нас дивує позиція цієї приватної іноземної структури! – зазначив Я.Москаленко, - Користуючись своїм монопольним становищем, вони нахабно відключають електропостачання населенню, державним установам навіть за невелику заборгованість. А нормально оформити власні папери, почати платити за користування нашою землею, комунікаціями забули, прикриваючись вже не чинними документами мало не радянського зразка, колишньої держструктури.

Журналісти зійшлися на думці, що райрада знайшла ефектний контрхід. Як поведеться обленерго? І яким чином ця війна позначиться на тарифах?

Не обійшли і скандалу довкола 139 гектарів колишньої урядової резиденції «Межигір‘я», яка оригінальним способом опинилася у власності колишнього прем‘єра, а нині, рішенням  уряду, перетворена у державний заповідник. На жаль, всі ці питання поза компетенцією району. Місцева влада ще не отримала ніяких офіційних документів. Все заполітизовано…

Найбільше питань було до керівника Київської ГЕС Миколи Бідного.

Відчувається, що Микола Олександрович справжній профі ще радянської школи. Говорив детально і аргументовано. Головний месидж – на Київській ГЕС все спокійно! Вузли і агрегати працюють у штатному режимі. Дамба і шлюз постійно перевіряються, організовано надійну охорону.

У чому могли не раз переконатися наші колеги з телебачення, які намагаються погратися у тупих терористів, періодично закладаючи у заборонній зоні муляжі вибухових пристроїв. Як після цього будуть ставитися до нашої професії?


Керівництво компанії «Укргідроенерго» відкрите для спілкування з пресою. У чому ми багато разів могли переконатися.

В пресі і Інтернеті продовжують виникати якісь страшилки про тріщину на дамбі, яку ліквідували, лише засипавши туди вагони борошна (!), про вибухівку у тілі дамби, яку повинні були підірвати під час агресії зі сторони НАТО… Були якісь міфічні вагони з тротилом, які використовували у політичних ігрищах. Віщун П.Глоба взагалі назвав «точну дату» руйнування ГЕС.

Цікаво, що Микола Бідний спілкувався з астрологом, вимагаючи якихось пояснень і деталей, отримавши ухильну відповідь.

Мабуть жодний промисловий об‘єкт, крім ЧАЕС, не має такої кількості легенд як Київська ГЕС. Можна лише співчувати інженерам станції, яким доводиться виступати у ролі психотерапевтів, заспокоюючи публіку мовою цифр. Якщо навіть відбудеться неймовірна повінь, вірогідність якої можлива раз на 10000 років, каскад гідростанцій витримає. Звичайно, ніхто ні від чого не застрахований. Трагедія на Саяно-Шушенській ГЕС це показала. Але, нам нічого не залишається, крім віри у щасливий випадок та професіоналізм персоналу ГЕС.

Разом з М.Бідним і О.Носалем журналісти виїхали на дамбу Київської ГЕС. Нині там триває масштабна реконструкція. Розширяють автотрасу. На станції є маленький відомчий музей, який ми колись відвідали. Домовилися про організований журналістський десант…

Потім ми відвідали Гончарний центр Вишгородського історико-культурного заповідника. Побачили чи не єдиний у Європі вцілілий горн періоду Київської Русі, трохи доторкнулися до історії.

Мали можливість неформально поспілкуватися.

Виникла чергова ідея – створити журналістський клуб слідопитів при часописі «Музеї України» і Музеї слідопитів. Чимало наших колег захопилися пошуком на місцях боїв на Лютізькому плацдармі. Металодетектори, щупи, полювання на затонулий десь тут танк «Фердинанд», Озеро трофейної зброї, Чорний дуб… В душі кожного журналіста живе романтик.

Заступник Голови райради Олександр Носаль, побувавши у Музеї слідопитів, теж цим «захворів», пообіцявши сприяти. Тож, чекайте повідомлень!

Взагалі, треба менше перейматися брудною передвиборчою політикою. Більше подорожувати, зустрічатися з цікавими людьми, спілкуватися! Що ми і намагаємося робити.

Вважаю, мандрівка до Вишгорода виявилася результативною.  Подивимося, що напишуть колеги…

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України», співорганізатор журналістської експедиції до Вишгороду  

 

Під час прес-конференції: О.Носаль, Я.Москаленко, М.Бідний


Категорія: Мои статьи | Додав: defaultNick (10.10.2009)
Переглядів: 508 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Меню сайту

Форма входу

Категорії розділу

Пошук

Наше опитування

Чи цікавитесь Ви історією Другої світової війни, роботою слідопитів?
Всього відповідей: 108

Друзі сайту

Locations of visitors to this page

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2017 | Створити безкоштовний сайт на uCoz