Приветствую Вас Гість | RSS

Каталог статей

43 бійців Лютізького плацдарму перенесено із поля битви

Днями у Вишгородському селі Нові Петрівці відбулось перепоховання 43 солдатів з яких лише одного бійця було розпізнано по медальйону, якого поряд з рештками знайшли пошуковці групи «Дніпро-Україна».

Його особисті речі після поховання передали дочці, яка разом з онуком приїхала віддати останню шанобу батькові та дідусеві. До речі, тата вона бачила востаннє, коли їй було дев’ять років. Імена інших 42 героїв – солдатів, які билися з ворогом на Лютізькому плацдармі, рятуючи Київ від захоплення так і залишилися невідомими.

Того дня усі знайдені солдати радянської армії були перепоховані з усіма військовими почестями поряд з меморіалом героям Лютізького плацдарму. В останню дорогу їх несли бійці МВС України. Які з трунами проходили повз Хрест жертвам голодомору, позаду йшли священики, що служили поминальну службу, люди крокували з квітами в руках. Пролунали три постріли з автоматів, сонечко заглянуло поміж листя беріз, одне за одним солдати спускали до ями деревище. Необережний рух і заворушилися кістки, стукаючи одна об одну в домовині…

На перепоховання зійшлося багато людей, крім жителів села і високо посадовців з Вишгородського району та Києва приїхали також журналісти українських телеканалів, подію не обминули увагою й друковані ЗМІ. До слова запрошувалися голова села Нових Петрівців Родіон Старенький, Іван Вікован директор Національного музею «Битва за Київ у 1943 році», Олександр Носаль голова Вишгородської райради, дочка загиблого солдата та ветерани. Варто зазначити, що сільський голова Р. Старенький не забув про найголовніше – нагородити усіх пошуковців пам’ятними грамотами. Добре слово та подяку отримали Володимир Даниленко директора Музею слідопитів, Сергій Распашонка командир групи «Дніпро-Україна», Віктор Тригуб редактор журналу «Музеї України» та багато інших людей, які роблять благородну справу, шукаючи бійців, щоб перенести їх з поля битви.
В.Рошко, редактор журналу Закарпатський край