В
історичному музеї Вишгородського історико-культурного заповідника
відбувся круглий стіл присвячений Міжнародному дню пам'ятників і
історичних місць.
В
роботі круглого столу приймали участь Пироженко І.В., директор
Заповідника, Духота В., заступник Голови РДА, Ткач В.О. – начальник
гуманітарного відділу міськради Вишгорода, Івакін В.Г., к. історичних
наук, співробітник НАН України, Тараненко С.П,археолог, представники
районного відділу культури та співробітники Вишгородського
історико-культурного заповідника.
Вишгород – унікальна земля. Це
золотий колодязь, що не має дна – така собі своєрідна Мекка
археологів. Але в сучасних умовах робити ґрунтовні дослідження майже
неможливо. Вся територія заповідника знаходиться в приватній власності –
доступ для археологів без згоди господарів неможливий.
Перші
археологічні дослідження Вишгороду були проведені ще у 1816 році, під
патронуванням Турчаніновой. В ХХ столітті була проведена низка розкопів.
В 30-х роках було створено Заповідник, де акумулювалися матеріали по
Вишгороду. Але в горезвісних 36-37 роках, Заповідник закрили, а всі
артефакти були передані до інших музеїв.
Наступний етап вивчення
вишгородської землі – 50-ті, 60-ті роки. І лише в 1994 році, знову
відродили Заповідник, куди передали унікальні речі Вишгородщини. Серед
таких речей є свинцева печатка Ізаслава Ярославовича, кістяне пасхальне
яйце, унікальне пряслице з надписом, скарб Сигизмунда 17 століття та
єдина в Європі гончарна піч ХІІ століття. На базі цієї печі було створено Музей гончарства, де представлена збірка вишгородського гончарства. В
цьому році археологи НАН України провели загальне обстеження території
заповідника і зафіксували несанкціоновані забудови, під час яких було
знищено культурні шари. Ці порушення були задокументовані та
передані до міської адміністрації. Деяких «господарів» чекає немаленький
штраф – майже 230000 гривень. В планах заповідника разом з місцевими
органами влади провести детальне дослідження заповідної території,
заключити з населенням угоду на охорону культурної спадщини, аби
уникнути в майбутньому знищення культурної спадщини Вишгороду. У Вишгороді зберігся унікальний давньоруський вал. Це міг би бути цікавий туристичний об`єкт. Наприклад,
на півночі Англії, в практично незайманому вигляді збережений Адріанов
вал, що протягнувся на 117 кілометрів, побудований при римському
імператорі Адріані для охорони північних рубежів Імперії. У Європі з
історією поводяться набагато дбайливіше, там зберігають навіть історичні
ландшафти і пейзажі місцевості. У тій же Франції проводять
відновлювальні роботи ландшафтів пам'ятних місць навіть після
археологічних розкопок, У Вишгороді зберігся унікальний історичний
ландшафт – Дніпровські схили. Вони також під загрозою забудови -
потрібно негайно звернути увагу на збереження цієї природньої пам`ятки.
За літописом, саме в цих кручах лежать перші слoв`янські святі Борис і
Гліб. Сподіваємось, що місцева влада все ж таки зверне увагу на
проблеми збереження Вишгорода. Тим паче, що у влади є амбітні плани
зробити Вишгород туристичною Меккою – тут проводяться гучні свята,
відкрита траса для Гірських лиж, влітку проводять щорічні міжнародні
змагання на воді «Формула - 1», відкрили пам`ятник Борису і Глібу. Вишгород змінюється, розбудовується. Тільки чи не загубить це історичний ландшафт – питання яке залишається риторичним.
Наталка Іваченко, шеф-редактор журналу «Музеї України»
