Музеї - останнє, що не вкрали! Потрібен Держкоммузей!
 В
Україні діє десь 5000 музеїв різної форми власності і підпорядкування.
Найчисельніші - шкільні музеї, яких більше трьох тисяч. 500 музеїв у
вертикалі Мінкульту. Чимало музейних закладів утримуються державним
коштом в інших органах влади. Сотні музейних кімнат залишилися на
приватизованих заводах, підприємствах. Великої популярності мають
приватні музеї, вірніше музейчики, кількість яких невідома! Вся ця
стихія чи індустрія розвивається спонтанно, не маючи єдиного
координаційного центру!
Особисто я не розумію, хто в Міністерстві культури України
постійно і системно переймається проблемами музеїв? Бачимо лише якісь
кадрові кавалерійські наскоки та диверсійні рейди перевіряльників у
повсталі колективи. Є ще бюджетні маневри - цим дамо, тим ні!
Я
вже кілька років пропоную створити Державний комітет музеїв, чи
повноцінний Музейний департамент Мінкульту! Хай виключно його керівники,
які сподіваємося, будуть досвідченими музейними профі, переймаються
проблемами галузі! Несуть персональну відповідальність! Адже, тут є чимало таких специфічних моментів, які
стороння людина, хай навіть досвідченний менеджер-виробничник, зрозуміє
лише за кілька років!  Не
можна навіть порівнювати завдання і проблеми крихітного меморіального
сільського музейчика чи таких гігантів як Лавра, Софія, Нацмузею у
Пирогові! А треба порівнювати, вивчати, вирішувати, розвивати! Цим
просто ніхто не займається! В кінці року верстають бюджети, яких
вистачає лише на комуналку і зарплату, а далі все залежить від
директорів. Ініціативні ентузіасти борсаються, щось пробивають, а
переважна більшість традиційно плаче про сумну долю української
культури. Галузь занепадає, щодня збільшуючи розрив з провідними
європейськими та американськими закладами! Говоримо лише про елементарне
виживання, а не перспективний розвиток! Тому - перш за все треба
створити легітимний управлінський орган, який би відповідав за все! Саме
він повинен турбуватися про навчання, перепідготовку, вивчати
закордонний досвід, контролювати роботу музейників...
Держкомархів
є, а така важлива музейна галузь, де зберігаються скарби, оцінені в
мільярди, працюють десятки тисяч співробітників, позбавлена повноцінного
керівництва! Правлять якісь випадкові шабашники Мінкульту, що чи не
щороку змінюються іншими...
Давайте
спробуємо привернути увагу до цього моменту! Хоча оцінюючи політичну
ситуацію, можу чітко спрогнозувати продовження нинішнього управлінського
стилю - від скандалу до скандалу. Від суду до суду. Від однієї
кримінальної справи до іншої. Комусь це вигідно. Але, до чого тут флагмани духовності - музеї? Під
виглядом приватизації знищено і розграбовано колись потужну
промисловість. Розорено село, де ніхто не розуміє, кому що належить, у
першу чергу земля. Спаплюжено армію. Виходить, єдине що залишилось -
державна музейна галузь. Прекрасні споруди, як правило в престижних
районах, заповідно-недоторкана земля, безцінні колекції... І хаотична
політика держави із збереження та розвитку! Саме тому потрібно створити
повноцінний управлінський орган, який би вдумливо розробляв стратегію
розвитку, охороняв, захищав, підтримував, контролював... Можливо, новообрана Верховна Рада почує цю пропозицію, оформивши її законодавчо. Будемо просувати і нагадувати! Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України"
| 
