«Вишгородське
кільце» - розкішний маршрут вихідного дня
Ми довго вивчали
туристичні можливості Вишгородського району. І нині з гордістю можемо
презентувати маршрут вихідного дня, який для жителів столиці може стати
прекрасною нагодою аби вирватися з тісного міста.
Все поруч.
Практично за межею Оболоні. Відпочивати можна протягом року. Влітку прекрасні
ліси і пляжі Київського моря. Взимку – рибалка, гірськолижний курорт, чисельні
храми…
Що не кажіть, а
сенсації ми творити навчилися! Та ще такі, після яких починається ціла серія
незбагненних відкриттів.
Після нашої
невеликої публікації «Нашли немецкий танк. Неужели «Фердинанд»? розпочалася справжня пошукова операція.
Десятки істориків полізли до довідників про німецькі танки і САУ. Перерили весь
Інтернет. Пікантності ситуації додав той факт, що ми не оприлюднили жодної
фотографії знайденого німецького танку.
Погода не радує.
Сірі дні, тумани, дрібний дощ. І настрій відповідний…
Аби не впадати в
депресію, яку ще провокує і безглузда політична істерія, ми вирішили
організувати прес-тур основними музеями Вишгородщини. Директор Національного
музею-заповідника «Битва за Київ у 1943 році» Іван Вікован, прислав музейний
автобус. Похмурого ранку кілька журналістів загрузилися в Газель і рушили
назустріч новим враженням.
Слухи о необычном немецком танке блуждают давно. Наверное,
это уже и не слухи – легенда. Довелось выслушать несколько красивых рассказов
поисковиков и журналистов. Здесь, в мистической зоне страшных боев 1943 года,
можно узнать такое… Лютежский плацдарм. Десятки тысяч погибших, большинство
которых так и остались непогребенными… И тут – звонок…
Презентація чергового номера журналу «МУЗЕЇ УКРАЇНИ»
4 грудня, п‘ятниця 2009 року. Виїзд о 12-00 від метро Героїв Дніпра
Дослідимо
тему діяльності маленьких екзотичних музеїв – Музею гончарства у
Вишгороді, де збережено єдиний у Європі гончарний горн Київської Русі. Побуваємо
в унікальному Музеї слідопитів – єдиний у світі музей (діє на правах
відділу журналу Музеї України), де зібрані автентичні речі
Прес-конференція
в Національному музеї-заповіднику «Битва за Київ у 1943 році».
65-річчя визволення України у Нових Петрівцях 28
жовтня - офіційно визначена дата визволення України від фашистів. З
нагоди свята, до села Нові Петрівці у Вишгородському районі, завітали
кілька десятків ветеранів ВВВ, які брали участь у боях за Україну. В центрі села, біля старовинної церкви, на меморіалі Героям Лютізткого плацдарму, відбувся короткий мітинг.
Про те, як ми
збираємося до чергового екстрім-прес-туру «Таємниці забутого плацдарму», можна
писати окремий матеріал. Дощі, політична істерія, легка осіння депресія. А десь
там – розкішні ліси і зовсім інше життя. Перші дзвінки починаються десь у
середу – їдемо-не їдемо? У четвер конкретно – куди саме рушимо? Після ток-шоу у
п‘яницю, колеги журналісти просто вимагають – поїхали куди завгодно, аби подалі
від усього цього!
Притоптаний скарб У місцях бойових дій українські слідопити досі знаходять людські останки, «робочу» зброю і навіть парфуми
Усі предмети, які складають фонд Музею слідопитів (саме так називається гаражна експозиція), свого часу були знайдені просто у землі. «Я захоплювався історією змалечку, — зізнається власник «залізяччя» Володимир Даниленко. — Викопував різні речі часів Другої світової та потихеньку складав у себе вдома».
Експерти почали
піддавати сумніву надійну роботу Київської гідроелектростанції, після
сумнозвісної аварії на Саяно-Шушенській ГЕС у Росії. Незалежні фахівці
говорять про зношення обладнання гідроелектростанції, про забудову, яка
руйнує захисні дамби. Натомість керівництво Київської ГЕС переконує у
високому ступені її надійності.
Іржаві свідки війни Розкопками на місцях бойових дій займаються спеціальні групи пошуку.
Саме з метою висвітлення їхньої діяльності, ширшого ознайомлення з
історичними фактами вже вдруге було організовано прес-тур "Таємниці
забутого плацдарму", ініціаторами якого виступили Музей слідопитів та
часопис "Музеї України" за підтримки Національного музею "Битва за Київ
у 1943 році" та Новопетрівської сільради. Газета Урядовий кур*єр про Музей слідопитів
Цей
регіон рекордсмен з чуток, дивних політичних скандалів, сумних
пророцтв. А достовірної інформації практично немає. Тому і виникла ідея
організувати журналістську експедицію до древнього міста Вишгород з
відвідинами Київської ГЕС.
Ці
наміри обговорили з заступником Голови Вишгородської райради
Олександром Носалем під час візиту до Музею слідопитів, який працює у
Нових Петрівцях.
Ініціативу радо підтримав Голова райради Ярослав Москаленко, керівники ВАТ «Укргідроенерго».
Українські зброярі здійснили справжній подвиг! В умовах особливої секретності зробили точну копію шаблі Мазепи, що зберігається в Пітерському Ермітажі! Колектив майстрів студії «Булат» працював більше року.
-Лезо шаблі виготовлене з сталі булатного типу, нашого центру, - розповів директор центру «Булат НВР» і Музею булатної зброї Володимир Остапович, - Все інше житомиряни робили самі! І я вважаю, що дуже вдало!
На один день мы стали следопытами. Нашли хвостовик от авиабомбы, 8 гильз и передали их в музей. Журналисты газеты "Сегодня" присоеденились к экстрим-пресс-туру "Тайны забытого плацдарма" журнала "Музеи Украины" и Музея следопытов.
Мы — недалеко от Гуты Межигорской Киевской области, в лесу, где в 1943 году шли отчаянные бои за столицу.
То ким він був насправді — Микола Кузнєцов, старший лейтенант НКВС СРСР, він же обер-лейтенант вермахту Пауль Зільберт? Унікальним радянським розвідником чи пересічним чекістським провокатором? Попри гучну дискусію часів перебудови, горезвісні «крапки над І» досі не розставлені. Зрозуміло поки що одне: реальний Кузнєцов не має нічого спільного з героєм популярних свого часу радянських книг і фільмів. Що ж, радянські спецслужби вміли зберігати свої таємниці.
Суботні
експедиції на Лютізький плацдарм з Музеєм слідопитів, стають доброю традицією. Сім
різноманітних авто припаркувалися біля садиби Володимира Даниленка, де і
розміщено екзотичний музей. Стартував екстрім-прес-тур «Таємниці забутого
плацдарму-2».
Такого музею
більше нема! Перевірено. Є чисельні музеї бойової і трудової слави, червоні
куточки, світлиці… Потужні державні музеї і приватні колекції. А придумана нами
концепція Музею слідопитів поки-що єдина.
Пошуковий рух
розпочався в СРСР з середини 1960-х. З ним пов‘язана ціла епоха, дитинство
кількох поколінь. Багато людей з теплотою згадують ті часи – розкопки, роботу в
архівах, листування з ветеранами…
Німеччина передала Україні дані про 60 тисяч військовополонених
Українська сторона отримала інформацію, яка буде передана на
звернення громадян, які досі не знають про долю своїх рідних, колишніх
радянських військовополонених, що утримувалися у концтаборах на
території Німеччини.
Зокрема, передані дані містять інформацію з особових карток, які
велися у картотеках таборів для військовополонених під час Другої
світової війни.
Територія
колишнього Лютізького плацдарму - нині благодатні місця Вишгородського
району під Києвом. Тут чимало дач скоробагатьків, розкішна природа. Про
страшні бої нагадують напівзруйновані ДОТи Першої лінії оборони,
нечасті монументи. Між тим, місцеві пошуковці постійно знаходять і
урочисто перепоховують останки бійців, викопують залишки зброї,
боєприпасів, амуніцію тих часів.
У місцях бойових дій українські слідопити досі знаходять людські останки, «робочу» зброю і навіть парфуми
Розкопками на місцях бойових дій займаються спеціальні групи пошуку.
Саме з метою висвітлення їхньої діяльності, ширшого ознайомлення з
історичними фактами вже вдруге було організовано прес-тур "Таємниці
забутого плацдарму", ініціаторами якого виступили Музей слідопитів та
часопис "Музеї України" за підтримки Національного музею "Битва за Київ
у 1943 році" та Новопетрівської сільради.
На один день мы стали следопытами. Нашли хвостовик от авиабомбы, 8 гильз и передали их в музей. Журналисты газеты "Сегодня" присоеденились к экстрим-пресс-туру "Тайны забытого плацдарма" журнала "Музеи Украины" и Музея следопытов.
